Перейти до основного вмісту

        Розвиток системи водопостачання починався двома окремими гілками: перша – пов’язана з появою залізниці та її підприємств , а друга охоплювала решту міста .

       З появою залізниці виникла нагальна потреба у великій кількості води. Починаючи з 1876 року почав своє функціонування Шевченківській водозабір технічної води, який побудували  на річці Тясмин. Для забезпечення питних потреб, в середині  двадцятих років ХХ століття на Шевченківському водозаборі у заплавах річки Тясмин були пробурені перші три артезіанські свердловини. За період з початку заснування Шевченківський водозабір пережив ряд перетворень:

  • Технічне водоспоживання – збудовані дві насосні станції, два резервуари об’ємами по 300 м3 води;
  • Питне водопостачання – артезіанські свердловини. Які розташовані на двох берегах 9загальна кількість – 16шт.)

В центральній частині міста потреба в питній воді тривалий час задовольнялася криницями, які знаходились поблизу помешкань.

Місто Сміла розташоване на території , що має низьку забезпеченість експлуатаційними  запасами підземних вод, а також відсутні поверхневі джерела питного забезпечення.

 Зв’язку з цим водопостачання міста здійснюється з розвіданих запасів підземних вод Смілянського  та Білозірського водозаборів, що розташовані в лісовому масиві на відстані 7-9 км від м.Сміли, на землях Білозірської сільської ради Черкаського району.

Територія Білозірського водозабору відведена  місту для будівництва свердловин

та водоводів розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 1.03.1960 року за № 294-р. Територія Смілянського водозабору відведена розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 4.02.1977 року за № 66.

Отже, початок розвитку системи водопостачання припадає на 60-ті роки ХХ століття. Була побудована насосна станція та пробурені перші артезіанські свердловини на Білозірському водозаборі була пробурена друга черга артезіанських свердловин.

В даний час на Білозірському водозаборі налічується 27 артезіанські свердловин.

Для забезпечення безперебійного водопостачання заводу «Орізон» у 1985 році було побудовано новий водозабір, який розташований на річці Тясмин, вище Шевченківського водозабору на 1,5 км. В заплавах річки були додатково пробурені 17 свердловин.

В зв’язку з тим, що питна вода від Шевченківського та Гречківського водозаборів мала значне відхилення від ГОСТУ 2874-82 «Вода питна», було прийнято рішення про призупинку подачі води від указаних водозаборів.